Блог автовласника. Останні автомобільні новини.

Опікати Мазду доручене мені. Але поки Петровському
не повернули Peugeot 407, главред відверто зловживає службовим
положенням, і мені вдалося выцепить Мазду тільки під приводом фотографування.
Ось, нарешті, ключі — я винагороджений за двотижневе очікування. Ми зустрілися
під покривом ночі. Темний силует, що хвилюють вигини кузова, холодне світло
косооких азіатських фар, приглушений до інтимного шепоту мотор
на неодружених. Універсал — Він, проте Mazda — завжди Вона.
І перше побачення з незнайомою машиною в темноті показово.
Освоюєшся з нею майже на дотик, не запалюючи плафони
інтер’єру — комплімент.
З новою «шестіркою» — жодних проблем.
А вже якщо пересіли з попередньої… Але тривожно-червону
підсвічування доводиться відразу приглушити: я втомився, хочу додому
а не на дискотеку. І поїду поволі. Mazda
і не провокує. Вона награє

щось з репертуару
«Радіо Jazz», похитує стрілками, колише. І в режимі Drive
прискорюється, немов прокинувшись від глибоких роздумів. Або не прокинувшись.
А ось дрібних нерівностей на знайомій дорозі неначе стало більше. І ззаду
постійно чутно деренчання. Багажна поличка. Але цей звук тоне
у переливах джазу. Взагалі-то північні знайомства — штука
підступна. Який покажеться Mazda прозаїчним ранком? А у дворі
розвернули будівництво, перекопавши під’їзди до стоянок. Ласкаво просимо
або вхід заборонений. Куди

ставить-то? І чому немає парктроника? Поки я по сантиметру втискую
універсал в

якийсь закут, гадаю: який же
Він здоровенний! Але йдучи, озираюся: яка ж Вона красива!

джерело drive.ru